За 13 тижнів холодного повітря...
За 13 тижнів холодного повітря
Ми повинні розкласти усі знаки оклику.
Що вже там казати про погляди та дрібку цукру в каві…
У нас свої справи
Яскраві…
Й надалі
Ми бачитимось один раз на п'ять кроків…
Я буду чекати тих слів що зігріють.
Ти будеш мовчати. Слова знов зомліють.
Та холод з вікна мені знов нагадає…
Тобі вже пора повертатись до раю…
Ми повинні розкласти усі знаки оклику.
Що вже там казати про погляди та дрібку цукру в каві…
У нас свої справи
Яскраві…
Й надалі
Ми бачитимось один раз на п'ять кроків…
Я буду чекати тих слів що зігріють.
Ти будеш мовчати. Слова знов зомліють.
Та холод з вікна мені знов нагадає…
Тобі вже пора повертатись до раю…
4 коментарі
Ми встигли розставити лише знаки питання.
Що вже там казати про плани на майбутнє?
У кожного своє життя
Сіре й буденне
Й надалі
Ми бачитимемось щоранку у спільній квартирі
Та я ніколи не дочекаюсь слів, що зігріють.
Ти не мовчиш, але й не говориш.
З часом чай холоне, як і спогади про минуле.
змусять розчинити спогади в багно…
Невже це воно?
Невже забуте справді допоможе?
Час покаже…
Очима ти скажеш…